fbpx

7 видів стільниць для кухні та ванни

Вибір стільниці для нової кухні, може виявитись досить складним завданням, адже окрім суттєвої ролі у зовнішньому вигляді кухні, ця поверхня агресивно експлуатується. Щоб цей вибір давався вам легше, ми підготували короткий огляд найпоширеніших матеріалів .

Постформінг

ПЛЮСИ:

Постформінг досить добре себе зарекомендував з моменту появи у 1950-х і 60-х роках. Є найпоширенішим матеріалом через свою низьку вартість та досить хороші експлуатаційні показники. Стійкий до подряпин і плям, доступний у великому асортименті кольорів, що забезпечує широку естетичну свободу. Є легким у монтажі і може бути встановлений самостійно.

МІНУСИ:

Оскільки лицьовим матеріалом є пластик, постформінг чутливий до сколів на краях, боїться високої температури. Крім того наповнювач (ДСП) при неналежному проклеюванні кромки на торцях, може набухати від вологи, тому рекомендовано використовувати постформінг на лінійних кухнях з відсутністю стиків. З часом лицьовий матеріал має здатність старіти не надто привабливим способом. Колір вигорає, поверхня тьмяніє.

Дерево

ПЛЮСИ:

Дерев’яні стільниці залежно від способу, яким зроблені, можуть бути не надто дорожчими від постформінгу. Це один з найкращих матеріалів для кухонної поверхні, адже приємні на дотик, органічно вписуються в домашній простір, додають відчуття благополуччя і комфорту. Варто зауважити, що дерево – це один з небагатьох матеріалів, який піддається реновації та просто прекрасно старіє демонструючи історію життя сім’ї. Деревяні стільниці можуть бути виготовлені з клеєного бруса, що забезпечує їм стабільність. Особливо популярною на Заході, і ще рідко зустрічається в Україні, стільниця з клеєного дерев’яного сляба – надзвичайно вишукано виглядає в мінімалістичних інтер’єрах.

МІНУСИ:

Деревина потребує технічного обслуговування, тому ви повинні бути готовими до регулярного її оновлення захисними засобами, деколи потрібне і шліфування. Такі поверхні бояться агресивних миючих засобів, адже вони можуть витравити деревину. Існує багато видів дерева, які підходять для використання, проте дуб та горіх є найбільш доступними. Екзотичні породи можуть виявитися надто дорогими і важкодоступними в Україні в потрібному форматі. Деревина не є стійкою до подряпин і плям, проте такий вид старіння часто їй пасує.

Бетон

ПЛЮСИ:

Бетонні стільниці набувають все більшої популярності через їхню тактильну привабливість. Вони міцні, стійкі до нагрівання, і є дешевшими, ніж натуральний камінь, особливо, якщо вони виготовлені самостійно. Вони можуть містити цікаві наповнювачі такі як галька, скло, тощо.

МІНУСИ:

Бетон, як і будь-який камінь, потрібно кристалізувати перед використанням, інакше, через свою пористість, він буде легко забруднюватись. Захисний засіб повинен повторно наноситись кожні три роки, і навіть з ним, стільниця з віком буде старіти. Бетон потребує 28 днів для повного затвердіння, тому під час цього періоду стільницю варто не експлуатувати.

Нержавіюча сталь

ПЛЮСИ:

Стільниці з нержавіючої сталі використовуються в ресторанах та в харчовій промисловості, оскільки вони міцні, легкі в обслуговуванні та стійкі до подряпин і бактерій. Цей матеріал 100% повнорно переробляється, що робить його екологічним для навколишнього середовища.

МІНУСИ:

Встановлюючи стільницю з нержавіючої сталі, ви повинні бути готові до галасу, який створюватиметься в ході її експлуатації. Попри свою стікість до плям, сталь вразлива до ударів, які викликають вмятини, тому потрібно звертати увагу на товщину сталі.

Інженерний кварц

ПЛЮСИ:

Відомий як кварцит, інженерний кварц виготовляється різними виробниками у широкому діапазоні кольорів та текстур. Загальна довговічність тотожна натуральним кам’яним плитам. Цей матеріал не такий дорогий, як граніт чи мармур, оскільки виробляється місцевими виробниками і не потребує транспортування. Інженерний кварц не є пористим, тому на відміну від природного каменю, на ньому не утворюються плями та тріщини.

МІНУСИ:

Кварц не стійкий до високих температур у порівнянні з гранітом, і потенційно може тріскати.

Граніт

ПЛЮСИ:

Один з найдовговічніших матерілів, граніт – дуже твердий, стійкий до подряпин, нагрівання, і при умові кристалізації – до плям. Актуальний для ванних кімнат. Кольорова гамма душе широка.

МІНУСИ:

Оскільки граніт природньо є пористим, його потрібно покривати захисними засобами кожні 8-10 років, щоб зберегти його стійкість до плямоутворення. Висока вага робить його недоступним для використання в деяких приміщеннях.

Мармур

ПЛЮСИ:

Відомий як один із найбільш бажаних, елегантних матеріалів для стільниць. Він жаростійкий, доступний у світлих та яскравих кольорах, володіє унікальним малюнком.

МІНУСИ:

Основним недоліком мармуру є його відносна м’якість, та висока ціна, особливо для більш екзотичних видів. Потребує постійного обслуговування – кожні пів року потрібно наносити захисні засоби, які перешкоджають проникненню рідин в пори, та кристалізують його, підвищуючи показники стійкості до подряпин. У зв’язку з своєю вразливістю частіше мармур використовується для ванних кімнат.


Images credit: http://www.dwell.com

Instagram